Комплектуючі для водяної теплої підлоги: розрахунок на прикладі кімнати 20 м²

Водяну теплу підлогу не можна розраховувати виключно за загальною площею приміщення. На кількість труби та підбір обладнання впливають тепловтрати кімнати, крок укладання, відстань до колектора, конструкція перекриття, підлогове покриття та розрахункова температура теплоносія.

1. Площа укладання та геометрія

Перший крок — створення схеми приміщення з позначенням зон, де укладання труби не потрібне. Труба не прокладається під стаціонарними конструкціями (вбудовані шафи, кухонні гарнітури без зазору, каміни, важка сантехніка).

Звичайні меблі (ліжка, дивани, столи) виключати із зони обігріву не рекомендується, оскільки після перестановки можуть утворюватися «холодні плями». Від стін дотримуються нормативного відступу 10–15 см.

Вихідні параметри приміщення (приклад):

• Загальна площа кімнати: 20 м² (5 × 4 м).
• Стаціонарні меблі та відступи: 5 м².
• Активна площа обігріву (S): 15 м².

2. Крок укладання та теплове навантаження

Крок труби підбирається залежно від необхідної теплової потужності приміщення та температури теплоносія:

• 100–150 мм: крайові зони біля вікон і зовнішніх стін.
• 150 мм: оптимальний крок для житлових кімнат (запобігає появі «температурної зебри»).
• 200 мм: зони з мінімальними тепловтратами.

3. Розрахунок довжини труби

Для попереднього розрахунку довжини труби використовується формула:

• Розрахунок за площею: 15 м² / 0,15 м = 100 пог. м.
• Підвідні траси: 4 м на контур (4 × 2 = 8 м).
• Розрахункова довжина: 108 м. З урахуванням запасу 10% на технологічні вигини закуповується 115–120 м.

4. Трасування та поділ на контури

Загальну довжину (108 м) необхідно розділити на 2 рівні контури приблизно по 54 м. Це дає змогу уникнути високого гідравлічного опору та забезпечити збалансовану роботу насоса.

5. Комплектація колекторного вузла

Для двох контурів потрібен колекторний блок на 2 виходи. Рекомендований комплект обладнання:

• Колекторний блок у зборі: подавальна гребінка з витратомірами та зворотна з регулювальними клапанами.
• Фітинги підключення: євроконуси 16 × 2,0 мм (4 шт.).
• Арматура та сервісний блок: запірні кульові крани (2 шт.), автоматичні повітровідвідники та зливні крани.
• Колекторна шафа: вбудована або накладна (1 шт.).

6. Змішувальний вузол та автоматика

Якщо джерело тепла подає високотемпературний теплоносій (понад 45°C), потрібне встановлення насосно-змішувального вузла. Згідно з EN 1264, температура поверхні підлоги в житловій зоні не повинна перевищувати +29°C.

Автоматизація приміщення включає кімнатний термостат (1 шт.) та електротермічні сервоприводи на колекторі (2 шт., по одному на кожен контур).

7. Ізоляція, кріплення та «пиріг» стяжки

Усі конструктивні шари (утеплювач, демпфер, сітка, стяжка) розраховуються на ВСЮ площу приміщення (20 м²):

• Теплоізоляція (XPS / EPS): 22 м² (з урахуванням 10% на підрізання). Опір шару за EN 1264: ≥0.75 м²·К/Вт (над опалюваним приміщенням) або ≥1.25 м²·К/Вт (над ґрунтом).
• Демпферна стрічка: 20 пог. м (периметр 18 м + напуски на кутах).
• Кріплення (такерні скоби): 350–400 шт. (з розрахунку 3–4 шт. на 1 м труби).
• Стяжка (піскобетон М300): товщина 60 мм (45 мм над трубою). Об’єм: 1.2 м³. Маса із запасом на нерівності: 2.5–2.6 тонни (~100 мішків по 25 кг).

Зведена відомість матеріалів (Кошторис)